|
Помідори - справа прибуткова. Будучи прихильником сучасних інтенсивних технологій (вирощую у своєму саду плодові дерева за цим методом), вирішив випробувати їх на одній з улюблених овочевих культур - помідорах. Вирощую тільки індетерміністами (високорослі) сорти, оскільки вони більш рентабельні. Урожайність їх з одиниці площі в кілька разів вище, ніж штамбових (низькорослих). З однієї рослини знімаю не менше 10-15 кг плодів. уклавши договір на постачання томата в супермаркет, на місяць здаю на реалізацію 2,8 т. плодів. Ці цифри підтверджують високу рентабельність і ефективність пропонованої інтенсивної технології.
Вирощування і висадка розсади. Основні елементи моєї технології: вирощування розсади, мульчування грунту, встановлення опор, полив і підгодівля, захист рослин від хвороб. Ну а тепер про все по порядку.
Розсаду вирощую прямо на ділянці, побудував для цього спеціальну теплицю, насіння висіваю в самі ранні строки, як тільки прогріється земля в теплиці (у нашому регіоні це приблизно 20-25 березня). Перед посівом протравлюють їх 30-40 хв в 1%-ном розчині марганцівки, багаторазово ретельно промиваю, потім обробляю регулятором росту емістим-С протягом доби (відповідно до інструкції). Після такої обробки сходи з'являються на 2-3 дні раніше терміну, рослини швидше розвиваються і виростають потужними і сильними, що в кінцевому підсумку позитивно впливає на їх стійкість до хвороб та продуктивність.
Щоб отримувати високі врожаї томата, важливо навчитися вирощувати здорову розсаду з товстим стеблом і потужною кореневою системою. Я розсаду не пікірують, за 10-12 днів до висадки у відкритий грунт обов'язково її загартовую, піднімаючи з обох сторін рами в теплиці, щоб температура в укритті зрівнялася з температурою повітря.
Для підвищення стійкості рослин до різних погодних катаклізмів за добу до висадки обробляю їх іммуноцітофітом (згідно інструкції). А щоб зберегти коріння і забезпечити хорошу приживання розсади, за 6-8 год до вибірки з теплиці рясно її поливаю. Ретельна вибірка розсади дозволяє висадити на грядки самі здорові рослини, які, природно, будуть і найпродуктивнішими.
Перед початком посадки наголошую кілочками місця, де будуть ряди, натягую шнур, нарізаю плоско резом канавки і заповнюю їх водою. після того, як вода вбралася, висаджую розсаду. Щоб зменшити стрес, який переживають рослини під час висадки, і забезпечити стовідсоткову їх приживлюваність, всі роботи з висадки рослин у відкритий грунт проводжу тільки у вечірній час. У перші 7-10 днів після висадки розсаду щодня поливаю. через тиждень після того, як розсада приживеться, ще раз обробляю її іммуноцітофітом.
Грядки з усіма зручностями. Площа, відведена під овочеві культури, у мене розбита на ділянки прямокутної форми розміром 5 ? 10м. (0,5 сотки). це дозволяє дотримуватися сівозміни. На кожному такому ділянці розміщую п'ять вузьких грядок (ширина 80 см, довжина 4,6 м., доріжки - 40 см), орієнтуючи їх з півдня на північ. проходи між грядками - 1,2 м. Така ширина оптимальна: між грядками можна вільно переміщатися, зручно обробляти рослини, розташовані по краях грядки, прокладати шланги під час поливу і т.д. Рослини при цьому отримують максимальну кількість сонячної радіації і добре провітрюються, отже, знижується ризик їх захворюваності.
Хочу зазначити, що грядки з року в рік залишаються постійними, я їх не перекопувати. І це, поряд з іншими агро - прийомами (мульчування, застосування ем-препаратів, біопрепаратів і т.д.), сприяє підвищенню родючості грунту, а значить, - і високої продуктивності рослин.
Про користь мульчування. Як відомо, оптимальна температура для коріння томатів - 20-25 ° с. якщо температура відхиляється в ту або іншу сторону, знижується здатність кореневої системи поглинати воду і поживні речовини - рослина пригнічується. тому я завжди використовую мульчування при вирощуванні всіх овочевих культур, і зокрема томата.
Як тільки рослини приживуться і підуть у ріст, грунт мульчують соломою, скошеною травою або іншими мульчирующим матеріалами. мульча не тільки захищає грунт від надмірного випаровування вологи, бур'янів, перешкоджає утворенню щілин і грунтової кірки, а й позбавляє від багаторазових ручних розпушуванні. під мульчею стабілізується вологість і температурний режим, що сприяє активізації і розмноженню земляних черв'яків і корисних мікроорганізмів. при цьому поліпшується повітрообмін, грунт стає рихлою. По краях кожної грядки на відстані 30 см висаджено 15 рослин. відстань між рядками в грядці 70 см. воно обумовлене шириною зварних опор. Опори повинні бути надійними.
Високорослим рослинам потрібні надійні опори. Я використовую зварні опори висотою 3 м. (малюнок). Вони являють собою дві паралельні трубки діаметром 20 мм (можна використовувати арматуру діаметром 14-16 мм), зварені вгорі і внизу на відстані 2м. Двома поперечиною з того ж матеріалу. нижня планка приварена на рівні 1м. від землі.
Ширина опори (70 см) - це ширина ряду рослин на грядці. Вгорі по боках кожної опори приварені відрізки трубок діаметром 20 мм і довжиною 1-2 см, службовці для з'єднання всієї конструкції в ряду верхніми розпірними планками, довжина яких дорівнює довжині ряду рослин (4,6 м.). Розпірні планки виготовлені з більш тонкої арматури (8-10 мм), кінці (5 см) яких зігнуті під кутом 90 °. Посередині, в одній площині з загнутими кінцями, приварений шматок арматури (довжина 5 см). Ці розпірні планки служать для з'єднання вгорі трьох опор, тобто об'єднують в єдине ціле всю конструкцію, встановлену на одній грядці на два ряду рослин.
Монтаж таких опор здійснюється, коли рослини підростуть до висоти 50-60 см. на кожну грядку встановлюю по три опори (по краях і посередині). Для цього заглиблюють нижню частину опори в землю на 50 см. Після установки трьох опор вгорі по боках з'єдную їх двома розпірними планками. виготовивши конструкцію, натягую між опорами горизонтально мідний дріт товщиною 2-3 мм. Відстань між рядами дроту - 33 см.
Формуємо кущі в одне стебло. Систематично, у міру росту рослин, видаляю пасинки і підв'язую стебло до горизонтально натягнутим про волоками. Обмежую ріст рослин на висоті 2,5 м. (Висота опор), підв'язавши їх до распорной планці і видаливши верхівки стебел.
Підживлення і полив. Якщо ви хочете отримати хороший врожай помідорів, необхідно постійно підтримувати родючість грунту. Мульча частково і є поживою для рослин, оскільки, перегниваючи, стає компостом і збагачує органікою грунт.
Щоб цей процес проходив швидше, я застосовую розчини ем-препаратів («Байкал ЕМ-1», «сяйво» та ін.) ем-препарати не годують рослини. Харчуванням для рослин служать продукти життєдіяльності корисних мікроорганізмів, які в них містяться.
Влітку, в період активного росту рослин, використовую рідкі підгодівлі. Змінюючи співвідношення окремих видів мікродобрив при підгодівлі, можна регулювати розвиток рослин. Починаю підгодовувати розсаду через тиждень після того, як вона приживеться і закінчую, коли рослини досягнуть останньої дроту. Підгодовую пташиним послідом у поєднанні з мікродобривами. Пташиний (курячий) послід закладаю в бочку до половини її об'єму і заливаю водою доверху. Через добу, як тільки добриво розмокне і його можна розмішати, розчин придатний для підгодівлі.
Склад мікродобрив, використовуваних для комплексної підгодівлі рослин: Гумісол - 1л., Мікродобрива «ефект» - 0,5 л., Кальцієва селітра - 20г., «Сеньйор-помідор» - 1 упаковка, крісталлон окж - 25г., "Кемира квіткове" - 50г., гумат - 50г. Всі компоненти змішую і розчиняю у 3л. води. для підгодівлі використовую робочий розчин (2 ст. ложки приготованої суміші, 1л. курячого посліду і 0,5 р. борної кислоти на 10 л. води), виливаючи під корінь кожної рослини 6-8л. Всі кореневі підживлення поєдную з поливом, а поза кореневі - проводжу в міру необхідності, поєднуючи їх з обробкою рослин проти хвороб.
Найпродуктивніші сорти. У зв'язку з «розгулом» фітофтори в останні роки я не ризикую і висаджую тільки «свої» чотири сорти, які відносно стійкі до цієї підступної хвороби.
Іннеса. ранньостиглий дуже врожайний сорт. плоди транспортабельні, округлі, правильної форми, темно-вишневого кольору, великі, масою 300-400г. (Окремі до 600г.), Відмінного смаку, м'якоть щільної консистенції.
Ювілейний професора В. М. Христюка. Плоди за формою нагадують гігантську "сливку" помаранчевого кольору, масою 300-400г. (Окремі до 500г.), Доброго смаку, м'ясисті, з щільною ніжною м'якоттю. Перцевідние. рослини дуже врожайні, плоди транспортабельні, середнього розміру, доброго смаку, ідеально підходять для переробки.
Де-бару. Цей сорт - один з найбільш стійких до фітофтори. його плоди за формою нагадують "вершки" червоного кольору, масою 80-110г., дуже щільні і прекрасно зберігають форму в соління і маринадів.
Захист від фітофтори. Обмежую ріст рослин на висоті 2,5 м. (Висота опор), підв'язавши їх до распорной планці і видаливши верхівки стебел. Як показали попередні сезони (2008р.-2010р.), Виростити помідори, дотримуючись тієї чи іншої технології, - не така вже й складне завдання, а от захистити їх від фітофтори виявилося не під силу багатьом городникам. Сьогодні в умовах зміни клімату і забруднення грунту боротьба з фітофторою набуває першочергового значення. починати її треба з протруєння насіння і вирощування здорової розсади. Посадка, підгодівлі, хороший догляд за рослинами, мульчування, установка опор і підв'язування кущів - все це підпорядковано єдиній, найголовнішою метою - боротьба проти фітофтори.
Дуже важливо своєчасно попередити хворобу, не дати їй розповсюдитися. Як правило, великою помилкою городників є те, що головні зусилля в боротьбі проти фітофтори вони направляють на хворі рослини і не вживають заходів для знищення збудника фітофтори в грунті. Збудник хвороби зимує в грунті на рослинних рештках. З настанням тепла створюються сприятливі умови для його розвитку. Спори гриба проростають, заражають рослини і знову разом з рослинними залишками потрапляють в грунт. Такий життєвий цикл у фітофтори і багатьох інших грибних хвороб.
Саме тому гола грунт під рослинами, нижнє листя яких постійно забризкується брудом, - основне джерело поширення фітофтори. Використання мульчі, як було зазначено вище, і є один із способів боротьби проти цієї хвороби, а обробка ем-препаратами підвищує імунітет рослин і стимулює загальне оздоровлення грунту.
Відомо, що спалах фітофтори доводиться, як правило, на липень. тому 20-22 червня, не чекаючи перших ознак хвороби, я ставлю першим попереджуючий удар: обриваю все листя до першої сформувалася кисті, щоб рослини краще провітрювалися, і обприскую їх спеціальним захисним розчином (50 р. хлорокиси міді і 1мл. Емістиму-с - на 20л. води).
Через 8 днів обробляю помідори (фунгіцид контактно-системної дії, що володіє властивостями стимулятора росту). Своєчасна обробка дозволяє попередити розвиток хвороби, дає гарантію тривалого захисту рослини, в тому числі і знову утворюються пагонів. Препарат ефективно лікує рослина, навіть якщо воно вже уражено хворобою. Дуже смачні помаранчеві великі "вершки" - плоди сорту ювілейний професора В. М. Христюка.
Через 8-10 днів після цього застосовую фунгіцид квадріс і будь-мікродобрива (згідно інструкції). Ще через 8-10 днів роблю останню обробку хімічними препаратами (застосовую фунгіцид Татту або ридоміл мц). Подальша обробка хімічними препаратами не тільки небажана, але й шкідлива. Тому в процесі вегетації під час збору томатів кожні 10-15 днів обробляю рослини сироваткою (2л. сироватки і 200г. Цукру на 10л. Води) - молочно-кислі бактерії пригнічують збудника фітофтори. Сироватку чергую з деревною золою, в якій містяться мікроелементи, необхідні для нормальної життєдіяльності рослин (що входять до її складу лугу пригнічують багато рослинних інфекції).
Настій деревної золи готую так: піввідра золи заливаю водою доверху, наполягаю дві доби, періодично помішуючи. Потім проціджую, додаю 50-100г. господарського мила для кращого прилипання розчину і розбавляю водою до 30л. рослини, оброблені сироваткою і настоєм попелу, володіють підвищеною стійкістю до фітофтори. Томати ефективно вирощувати в теплицях з полікарбонату. Вони легко монтуються, міцні й гнучкі, мають довгий термін служби. Теплиці з полікарбонату допоможуть вам виростити рекордний урожай помідорів.
| 